варівко
ВАРІВКО́, присудк. сл., діал.
1. Небезпечно.
Варівко на Гавріїла орати (Сл. Гр.).
2. Ніяково, боязко.
Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Коцюб., І, 1955, 178).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- варівко — варівко́ присудкове слово небезпечно; ніяково незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- варівко — присудк. сл., діал. 1》 Небезпечно. 2》 Ніяково, боязко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- варівко — ВАРІВКО́, присл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гаврила орати (Сл. Гр.). 2. у знач. пред. Боязко, ніяково. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- варівко — Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у. Словник української мови Грінченка