1. Словник української мови у 20 томах

варівко

ВАРІВКО́, присл., діал.

1. Небезпечно.

Варівко на Гаврила орати (Сл. Гр.).

2. у знач. пред. Боязко, ніяково.

Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. варівко — варівко́ присудкове слово небезпечно; ніяково незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. варівко — присудк. сл., діал. 1》 Небезпечно. 2》 Ніяково, боязко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варівко — ВАРІВКО́, присудк. сл., діал. 1. Небезпечно. Варівко на Гавріїла орати (Сл. Гр.). 2. Ніяково, боязко. Пісня замовкла. Спочатку було якось варівко: чужа людина, очевидячки, псувала трохи настрій (Коцюб., І, 1955, 178). Словник української мови в 11 томах
  4. варівко — Варівко нар. 1) Опасно. 2) Жутко; неловко. Варівко на Гавриїла орати. Сквир. у. Нам аж варівко слухати, що мати одного сина гане, а другого хвале. Волч. у. Словник української мови Грінченка