вежа
Вежа, -жі
ж.
1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. Гол. І. 141.
2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує.
3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. см. дзвіниця, оборіг. Гол. І. Объясн. къ изобр. 21.
Словник української мови Грінченка