вежа
ВЕ́ЖА, і, ж.
1. Висока вузька споруда круглої, чотиригранної або багатогранної форми, що будується окремо або як складова частина фортеці, палацу і т. ін.
Бачить [жінка]: на їх полі прекрасний палац з трьома вежами (А. Калин);
Вмер вожак їх найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав, як хижий птах (І. Франко);
[Флорентієць:] Де на порталі, вище брам і веж твого стократ розтерзаного міста, стоїть твій твір у відблисках пожеж, а ти тут ліпиш коники із тіста! (Л. Костенко);
* У порівн. А гори Зімкнулись, як вежі тяжкі, навкруги (О. Гончар);
// Вишка для спостереження або передавання сигналів.
Де-не-де зводились вежі, на вершечках під дашками стояли вартові – зорять за хлібами (О. Десняк);
Сторожова вежа;
Телевізійна вежа.
2. заст. В'язниця.
Не закутий у кайдани і не замкнений на вежі, без сторожі пробував у Баяровім наметі (Леся Українка);
Увечері вона запалювала товсту свічу, нечутно входячи до помешкання ув'язненої імператриці – просторе, високе, аж до верха вежі (П. Загребельний);
// Ув'язнення.
Вежу одсиджує (Сл. Гр.).
3. військ. Те саме, що ба́шта 2.
Дві [машини] звернули в провулки, щоб пронести свої кулеметні вежі по всіх закамарках (М. Трублаїні);
І він [танк] пішов в бої, атаки й стежі, Гуркочучи, землею трясучи, Б'ючи удень, стріляючи вночі з своїх гармат, націлених із вежі (М. Бажан).
◇ (1) Вавило́нська ве́жа, чого і без дод. – велике хаотичне нагромадження, мішанина чого-небудь.
Гімалаї інформації, арктичні кола книжкових торосів, вавилонська вежа мов, термінологій, жаргонів – кому воно потрібне! (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)