вереття —
вере́ття іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
вереття —
-я, с., розм. 1》 Груба тканина з валу (див. вал II); ряднина. 2》 Старі речі; лахміття.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вереття —
ВЕРЕ́ТТЯ, я, с., розм. 1. Груба тканина з валу (див. вал²); ряднина. На очі мені потрапила стара бабця, яка несла велику торбу з вереття (із журн.). 2. Старі речі; лахміття.
Словник української мови у 20 томах
вереття —
див. залишок; одяг
Словник синонімів Вусика