вертьог Вертьог, -гу м. Ухабъ; яма въ пескѣ, выбитая вѣтромъ. Мнж. 177. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках вертьог — вертьо́г іменник чоловічого роду вибоїна Орфографічний словник української мови