Словник української мови Грінченка

верховодний

Верховодний, -а, -е

Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. верховодний — -а, -е. Який жадає панувати, владарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верховодний — ВЕРХОВО́ДНИЙ, а, е. 1. Розташований близько до поверхні землі (про підземні води). Підземні води залягають у товщі землі трьома пластами: верховодний, ґрунтовий і артезіанський. Найближче до поверхні землі розташований верховодний (із журн.).  Словник української мови у 20 томах