верховодний

верхово́дний

-а, -е.

Який жадає панувати, владарювати.

Значення в інших словниках

1. верховодний — ВЕРХОВО́ДНИЙ, а, е. 1. Розташований близько до поверхні землі (про підземні води). Підземні води залягають у товщі землі трьома пластами: верховодний, ґрунтовий і артезіанський. Найближче до поверхні землі розташований верховодний (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. верховодний — Верховодний, -а, -е Желающій властвовать. Під римські верховодні мрії вовік чола свого не нагнемо. К. ПС. 137.  Словник української мови Грінченка