Словник української мови Грінченка

верхівочка

Верхівка, -ки

ж. Верхушка (растенія) Шух. І. 88. ум. верхівочка. Маки, маки, маковочки, золоти верховочки. Маркев. 75.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. верхівочка — див. вершина  Словник синонімів Вусика