вершак

Вершак, -ка

м. Верхушка дерева, верхняя часть дерева. Смерека, якій утято замолоду вершак. Шух. І. 185. Шух. I. 176.

Значення в інших словниках

1. вершак — -а, ч., зах. Верхня частина дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вершак — див. вершина  Словник синонімів Вусика