веселичка
Веселиця, -ці
ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Словник української мови ГрінченкаВеселиця, -ці
ж. = веселка 1. Ой знати, знати, хто господиня: в неї в світлиці, як в веселиці. Гол. IV. 545. ум. веселичка. Вх. Зн. 6.
Словник української мови Грінченка