веселісінько

Веселісінько

нар. Совершенно, очень весело. Господи, як гарнісінько та веселісінько було, О. 1862. IX. 111.

Значення в інших словниках

1. веселісінько — веселі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. веселісінько — Присл. до веселісінький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. веселісінько — ВЕСЕЛІ́СІНЬКО, розм. Присл. до веселі́сінький. Тут вогонь он як горить веселісінько (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. веселісінько — ВЕСЕЛІ́СІНЬКО, розм. Присл. до веселі́сінький.  Словник української мови в 11 томах