веслюга

Веслюга, -ги

м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. н. п.

Значення в інших словниках

1. веслюга — -и, ж., діал. Високий на зріст чоловік.  Великий тлумачний словник сучасної мови