веслюга
Веслюга, -ги
м. Большого роста человѣкъ. Рк. К. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веслюга — -и, ж., діал. Високий на зріст чоловік. Великий тлумачний словник сучасної мови