веслувати

Веслувати, -лую, -єш

гл. Грести весломъ. Був човен серед моря, а він один на землі і бачив, як вони силкувались, веслуючи. Єв. Мр. VI. 47, 48.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веслувати — (за допомогою весел переміщувати човен поводі) гребти. Словник синонімів Полюги
  2. веслувати — веслува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. веслувати — -ую, -уєш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. веслувати — ВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно і т. ін. Дівчата, що веслують І зручненько правлять, часом Бризкають водою в мене (Леся Українка); Михайло Михайлович мовчки проводив човен під самим берегом... Словник української мови у 20 томах
  5. веслувати — див. гребти Словник синонімів Вусика
  6. веслувати — ВЕСЛУВА́ТИ (веслами переміщати човен, судно), ГРЕБТИ́, ГОРНУ́ТИ, ГРЕБТИ́СЯ рідше. Вітру в бухті майже не відчувалося, і рибалки веслували, щоб швидше підійти до пристані (М. Трублаїні); Троянці разом прийнялися І стали веслами гребти (І. Словник синонімів української мови
  7. веслувати — Веслува́ти, -лу́ю, -лу́єш; веслу́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. веслувати — ВЕСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Гребти веслом, веслами, переміщаючи човен, судно. Дівчата, що веслують І зручненько правлять, часом Бризкають водою в мене (Л. Укр., IV, 1954, 160); Виплив човен. Дідусь вміло керував, а літня жінка веслувала (Бойч., Молодість, 1949, 80). Словник української мови в 11 томах