Словник української мови Грінченка

вибуртувати

Ви́буртувати, -тую, -єш

гл. Вырыть. Собака гребеться, гребеться... Там таку яму вибуртував! Пирят. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вибуртувати — див. копати  Словник синонімів Вусика