виволокти

Виволікати, -каю, -єш

сов. в. виволокти, -лочу, -чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.

Значення в інших словниках

1. виволокти — ви́волокти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виволокти — див. виволікати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виволокти — ВИ́ВОЛОКТИ див. виволіка́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. виволокти — ВИТЯГА́ТИ (ухопившись, переміщати звідки-небудь щось важке або великого розміру, що звичайно торкається землі), ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИВОЛІКА́ТИ, ВИТА́СКУВАТИ розм. — Док.: ви́тягти, ви́тягнути, ви́волокти, ви́таскати. Купка.. татар з галасом витягала з моря..  Словник синонімів української мови
5. виволокти — ВИ́ВОЛОКТИ див. виволіка́ти.  Словник української мови в 11 томах