виворот
Ви́ворот, -ту
м.
1) Изнанка. на виворот. На изнанку.
2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Словник української мови ГрінченкаВи́ворот, -ту
м.
1) Изнанка. на виворот. На изнанку.
2) Выворотъ. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот. Ном. № 11433.
Словник української мови Грінченка