вивороть Ви́вороть, -ті ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках вивороть — -і, ж. Те саме, що вивертень. Великий тлумачний словник сучасної мови