вивороть

Ви́вороть, -ті

ж. Поваленное вѣтромъ дерево. Шух. I. 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивороть — -і, ж. Те саме, що вивертень. Великий тлумачний словник сучасної мови