вигнисти

Вигнива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. вигнити и вигнисти, -нию, -єш, гл.

1) Изгнивать, изгнить, перегнивать, перегнить.

2) Выгнивать, выгнить. Уман. І. 115.

Значення в інших словниках

1. вигнисти — ви́гнисти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вигнисти — див. вигнивати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вигнисти — ВИ́ГНИСТИ див. вигнива́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вигнисти — ВИ́ГНИСТИ див. вигнива́ти.  Словник української мови в 11 томах