Словник української мови Грінченка

вигрімляти

Вигрімля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Гремѣть, грохотать. То не хмари по небу громом святим вигрімляють. Макс. Здалека грім вигрімляв закотом. МВ. (О, 1862. I. 85).

Словник української мови Грінченка