визганяти Ви́зганяти, -няю, -єш гл. 1) Изгнать всѣхъ. 2) Смести. Ганчіркою визганяю цей пісок. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках визганяти — -яю, -яєш, док., перех. 1》 Вигнати всіх. 2》 Змести все. Великий тлумачний словник сучасної мови