визнаття

Визнаття, -тя

с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його ви знаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. І. 102).

Значення в інших словниках

1. визнаття — визнаття́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. визнаття — див. визнання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння.  Словник української мови у 20 томах
4. визнаття — Визнаття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. визнаття — ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння.  Словник української мови в 11 томах