визнаття —
ВИЗНАТТЯ́ див. визна́ння.
Словник української мови в 11 томах
визнаття —
Визнаття, -тя с. = визнання. Уростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І.84). По його ви знаттю стала громада радитись, що робити. МВ. (О. 1862. І. 102).
Словник української мови Грінченка