визначувати Визначувати, -чую, -єш гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках визначувати — визна́чувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови визначувати — див. визначати. Великий тлумачний словник сучасної мови визначувати — ВИЗНА́ЧУВАТИ див. визнача́ти. Словник української мови у 20 томах визначувати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити. Словник синонімів української мови визначувати — ВИЗНА́ЧУВАТИ див. визнача́ти. Словник української мови в 11 томах