Великий тлумачний словник сучасної мови

визначувати

визна́чувати

див. визначати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. визначувати — визна́чувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. визначувати — ВИЗНА́ЧУВАТИ див. визнача́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. визначувати — ВИЗНАЧА́ТИ (наперед установлювати що-небудь для виконання), ОКРЕ́СЛЮВАТИ, ПЕРЕДБАЧА́ТИ, ПРИЗНАЧА́ТИ, ВИРОБЛЯ́ТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше, ПРИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, окре́слити, передба́чити, призна́чити, ви́робити.  Словник синонімів української мови
  4. визначувати — ВИЗНА́ЧУВАТИ див. визнача́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. визначувати — Визначувати, -чую, -єш гл. = визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.  Словник української мови Грінченка