визути Ви́зути, -зую, -єш гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках визути — ви́зути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови визути — див. визувати. Великий тлумачний словник сучасної мови визути — ВИ́ЗУТИ див. визува́ти. Словник української мови у 20 томах визути — ВИ́ЗУТИ див. визува́ти. Словник української мови в 11 томах