визівнути
Ви́зівнути, -ну, -неш
гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
Словник української мови ГрінченкаВи́зівнути, -ну, -неш
гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув. К. ЦН. 216.
Словник української мови Грінченка