викладання

Виклада́ння, -ня

с.

1) Выкладываніе.

2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. см. викладати 2.

3) Раскладываніе.

4) Изложеніе.

Значення в інших словниках

1. викладання — виклада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викладання — [виекладан':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. викладання — -я, с. Дія за знач. викладати 1), 2), 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. викладання — ВИКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виклада́ти 1–4. Господарські магазини торгують із відкритим викладанням товарів (з газ.); Досвід викладання переконує, що найважливішим у методиці літератури є читання й пояснення художніх творів (із журн.); Викладання сигнального вогнища.  Словник української мови у 20 томах
5. викладання — ВИКЛАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. виклада́ти 1, 2, 4. Багато господарських магазинів торгують за зразками і з відкритим викладанням товарів (Рад. Укр., 17.  Словник української мови в 11 томах