Словник української мови Грінченка

викотитися

Викочуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. викотитися — ви́котитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. викотитися — див. викочуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викотитися — ВИ́КОТИТИСЯ див. вико́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
  4. викотитися — ВИБІГА́ТИ (бігом залишати, покидати яке-небудь приміщення, місце або з'являтися де-небудь), ВИЛІТА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИСЯ, ВИСКА́КУВАТИ, ВИСИПА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИНО́СИТИСЯ, ВИМИКА́ТИСЯ рідко, ВИХВА́ЧУВАТИСЯ розм., ВИКО́ЧУВАТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. викотитися — ВИ́КОТИТИСЯ див. вико́чуватися.  Словник української мови в 11 томах