викрикнути
Ви́крикнути, -ну, -неш
гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Словник української мови ГрінченкаВи́крикнути, -ну, -неш
гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Словник української мови Грінченка