вилаз

Ви́лаз, -зу

м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.

Значення в інших словниках

1. вилаз — ви́лаз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ див. нема́.  Словник української мови у 20 томах
3. вилаз — див. вилазок; лаз  Словник синонімів Вусика
4. вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ — не можна пройти. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема (Свидн., Люборацькі, 1955, 199).  Словник української мови в 11 томах