вилаз
Ви́лаз, -зу
м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вилаз — ви́лаз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ див. нема́. Словник української мови у 20 томах
- вилаз — див. вилазок; лаз Словник синонімів Вусика
- вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ — не можна пройти. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема (Свидн., Люборацькі, 1955, 199). Словник української мови в 11 томах