вилаз

Ви́лаз, -зу

м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилаз — ви́лаз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ див. нема́. Словник української мови у 20 томах
  3. вилаз — див. вилазок; лаз Словник синонімів Вусика
  4. вилаз — ВИ́ЛАЗ, у, ч.: Ви́лазу нема́ — не можна пройти. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема (Свидн., Люборацькі, 1955, 199). Словник української мови в 11 томах