вилатати Ви́латати, -таю, -єш гл. Наложить заплаты. Кожуха вилатать, О. 1862. V. Кух. 34. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках вилатати — ви́латати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови вилатати — -аю, -аєш, док., перех. Залатати, вкрити латками. Великий тлумачний словник сучасної мови вилатати — ВИ́ЛАТАТИ, таю, таєш, док., що. Залатати, вкрити латками (у 1 знач.). Кожуха вилатать (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах вилатати — ВИ́ЛАТАТИ, аю, аєш, док., перех. Залатати, вкрити латками. Кожуха вилатать (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах