виловлювати

Виловлювати, -люю, -єш

сов. в. виловити, -влю, -виш, гл. Вылавливать, выловить, переловить.

Значення в інших словниках

1. виловлювати — вило́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виловлювати — -юю, -юєш, недок., виловити, -влю, -виш; мн. виловлять; док., перех. 1》 Ловлячи, витягати звідки-небудь; видобувати. 2》 Ловлячи всіх чи багатьох, винищувати. || Ловлячи, захоплювати з певною метою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виловлювати — ВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́ловлять; док., кого, що. 1. Ловлячи витягати звідки-небудь; видобувати. Виловлював [Мош-Костаки] з юшки стручки перчиці (М.  Словник української мови у 20 томах
4. виловлювати — ВИЛО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛОВИТИ, влю, виш; мн. ви́ловлять; док., перех. 1. Ловлячи, витягати звідки-небудь; видобувати. Виловлював [Мош-Костаки] з юшки стручки перчиці (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах