Значення в інших словниках
-
вилучити —
ви́лучити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вилучити —
див. вилучати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вилучити —
ВИ́ЛУЧИТИ див. вилуча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вилучити —
ВИЛУЧА́ТИ (про свійських тварин — виділяти зі стада), ВІДОКРЕ́МЛЮВАТИ, РОЗЛУЧА́ТИ розм. — Док.: ви́лучити, відокре́мити, розлучи́ти. Коло воріт молодиці чекали на череду, щоб вилучити ягнят (М. Коцюбинський); От череду уже женуть..
Словник синонімів української мови
-
вилучити —
ВИ́ЛУЧИТИ див. вилуча́ти.
Словник української мови в 11 томах