вилюжка
Вилюжка, -ки
ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Словник української мови ГрінченкаВилюжка, -ки
ж.
1) Волнистая линія, — напр. въ орнаментѣ писанокъ. КС. 1891. VI. 370.
2) Искривленіе. Тут скрізь гони однакові, тільки в однім місці вилюжка. Кременч. у.
Словник української мови Грінченка