виляски

Ви́ляски, -ків

м. мн. Эхо, отголоски. Аж? ідуть виляски од бою босих ніг по твердій землі. Мир. ХРВ. 128.

Значення в інших словниках

1. виляски — див. луна  Словник синонімів Вусика