Словник української мови Грінченка

виморити

Ви́морити, -рю, -риш

гл.

1) Выморить.

2) Измучить, истомить.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. виморити — ви́морити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виморити — див. виморювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виморити — ВИ́МОРИТИ див. вимо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. виморити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  5. виморити — ВИ́МОРИТИ див. вимо́рювати.  Словник української мови в 11 томах