вимотати

Ви́мотати, -ся

см. вимотувати, -ся.

Значення в інших словниках

1. вимотати — ви́мотати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимотати — див. вимотувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимотати — ВИ́МОТАТИ див. вимо́тувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вимотати — вимо́тувати (висо́тувати) / ви́мотати (ви́сотати) (усі́) жи́ли. 1. з кого і без додатка. Виснажувати, знесилювати кого-небудь непосильною, надмірною роботою, експлуатацією або посиленими вимогами.  Фразеологічний словник української мови
5. вимотати — ВИМО́ТУВАТИ (мотаючи з чого-небудь або на щось, витягати звідкись), ВИСО́ТУВАТИ. — Док.: ви́мотати, ви́сотати. Ось волосінь перестала розмотуватись. Дідусь.. посмикав за неї і.. почав вимотувати на борт баркаса (Ю.  Словник синонімів української мови
6. вимотати — ВИ́МОТАТИ див. вимо́тувати.  Словник української мови в 11 томах