вимурувати

Ви́мурувати, -рую, -єш

гл. Построить (изъ кирпича, камня). Стоїть вимурованний стовп. Грин. II. 123.

Значення в інших словниках

1. вимурувати — ви́мурувати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимурувати — див. вимуровувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимурувати — ВИ́МУРУВАТИ див. вимуро́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. вимурувати — МУРУВА́ТИ (споруджувати щось з каменю, цегли), ВИКЛАДА́ТИ, КЛА́СТИ розм. — Док.: змурува́ти, ви́мурувати. Він пригадав, як на заводі муляри мурували стіни нового корпусу (С. Чорнобривець); Тут було людно — хлопці й дівчата викладали стіну (О.  Словник синонімів української мови
5. вимурувати — ВИ́МУРУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Муруючи, збудувати що-небудь (з цегли, каменю). Так йому [купцеві] якось пощастило, що вимурував хату в самім ринку маленького містечка (Кобр., Вибр., 1954, 70); Я пану вимурував дім і свій проклін лишив на нім (Павл., Бистрина, 1959, 52).  Словник української мови в 11 томах