Словник української мови Грінченка

вимучити

Ви́мучити

см. вимучувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. вимучити — ви́мучити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимучити — див. вимучувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати.  Словник української мови в 11 томах