вимучити

Ви́мучити

см. вимучувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучити — ви́мучити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимучити — див. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах