вимучити
Ви́мучити
см. вимучувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимучити — ви́мучити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимучити — див. вимучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови у 20 томах
- вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах