вимучити

ви́мучити

див. вимучувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимучити — ви́мучити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. вимучити — ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. вимучити — Ви́мучити см. вимучувати. Словник української мови Грінченка