виміняти

Вимінювати, -нюю, -єш

сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо. Ном. № 1065.

Значення в інших словниках

1. виміняти — ви́міняти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виміняти — див. вимінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виміняти — ВИ́МІНЯТИ див. вимі́нювати.  Словник української мови у 20 томах
4. виміняти — міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?...  Фразеологічний словник української мови
5. виміняти — МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)...  Словник синонімів української мови
6. виміняти — Ви́міняти, -няю, -няєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. виміняти — ВИ́МІНЯТИ див. вимі́нювати.  Словник української мови в 11 томах