виміняти —
ви́міняти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
виміняти —
див. вимінювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виміняти —
ВИ́МІНЯТИ див. вимі́нювати.
Словник української мови у 20 томах
виміняти —
міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т. ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт. Замість того, що було, одержувати майже таке саме, не краще або ще гірше; прогадувати, програвати. — Куди переводитесь? До іншої сільської школи?...
Фразеологічний словник української мови
виміняти —
МІНЯ́ТИ (віддаючи, одержувати натомість; брати одне замість одного тощо); ОБМІ́НЮВАТИ, ПРОМІ́НЮВАТИ, РОЗМІ́НЮВАТИ, ЗАМІНЯ́ТИ (ЗАМІ́НЮВАТИ), ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) (брати, використовувати одне замість одного)...
Словник синонімів української мови
виміняти —
Ви́міняти, -няю, -няєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виміняти —
Вимінювати, -нюю, -єш сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо. Ном. № 1065.
Словник української мови Грінченка