вимір
ВИ́МІР, у, ч.
1. Визначення якої-небудь величини чогось.
Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115);
Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл., III, 1956, 385).
2. мат. Величина, що вимірюється.
Будинки мають кілька вимірів. Але основний один — площа (Коп., Вибр., 1948, 6).
Словник української мови (СУМ-11)