вимір
ВИ́МІР, у, ч.
1. Визначення величини чого-небудь.
Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (М. Трублаїні);
Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного ґрунту (О. Донченко).
2. мат. Величина, якою обчислюється, вимірюється щось; протяжність.
Будинки мають кілька вимірів. Але основний один – площа (О. Копиленко).
3. перен. Те саме, що аспе́кт 1.
Вертикаль і горизонталь світобудови творів М. Йогансена зміщуються, породжуючи інші, надреальні виміри (з наук. літ.);
Гострим і складним для розв'язання в теоретичному, а ще більше – в практичному вимірі є питання про територію та кордони України (з газ.).
◇ (1) Четве́ртий ви́мір – невідомий, таємничий світ.
Є припущення, що НЛО – .. туристи з інших міжгалактичних цивілізацій, або фокусники з четвертого виміру, або жартівники з антисвіту (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)