1. Словник української мови у 20 томах

вимір

ВИ́МІР, у, ч.

1. Визначення величини чого-небудь.

Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (М. Трублаїні);

Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного ґрунту (О. Донченко).

2. мат. Величина, якою обчислюється, вимірюється щось; протяжність.

Будинки мають кілька вимірів. Але основний один – площа (О. Копиленко).

3. перен. Те саме, що аспе́кт 1.

Вертикаль і горизонталь світобудови творів М. Йогансена зміщуються, породжуючи інші, надреальні виміри (з наук. літ.);

Гострим і складним для розв'язання в теоретичному, а ще більше – в практичному вимірі є питання про територію та кордони України (з газ.).

◇ (1) Четве́ртий ви́мір – невідомий, таємничий світ.

Є припущення, що НЛО – .. туристи з інших міжгалактичних цивілізацій, або фокусники з четвертого виміру, або жартівники з антисвіту (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимір — (вимірювана величина) параметр. Словник синонімів Полюги
  2. вимір — ви́мір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вимір — Ви́мір. Визначення, обсяг, розмір (покарання). Оборонці обоїх обжалуваних зголосили рекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Старшина громадска (а не сам двірник) має право карати грішми і арештом за... Українська літературна мова на Буковині
  4. вимір — -у, ч. 1》 Визначення якої-небудь величини чогось. 2》 мат. Величина, що вимірюється. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вимір — четве́ртий ви́мір. Невідомий, таємничий світ. Є припущення, що НЛО — .. туристи з інших міжгалактичних цивілізацій або фокусники з четвертого виміру, або жартівники з антисвіту (А. Фразеологічний словник української мови
  6. вимір — ВИ́МІР (величина, що вимірюється), ПАРА́МЕТР. З гімназії він виніс впевненість, що квадрат — це геометрична фігура і більш нічого, а тут виявилося, що це, крім того, і найбільша одиниця виміру (Ірина Вільде)... Словник синонімів української мови
  7. вимір — ВИ́МІР, у, ч. 1. Визначення якої-небудь величини чогось. Лагутін наказав старшині промірної команди зробити виміри площини підвезеного грунту (Донч., II, 1956, 115); Виміри води в тунелі й розрахунки доводили, що штольню не зовсім затопило (Трубл. Словник української мови в 11 томах
  8. вимір — Ви́мір, -ру м. 1) Промѣръ, измѣреніе. 2) Доля хлѣба за помолъ. Словник української мови Грінченка